1 У той час тетрарх Ірод[a] почув про Ісуса 2 та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
3 Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата, 4 тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!» 5 Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
6 Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед гостей і сподобалася Іродові. 7 За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить. 8 Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя». 9 Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання. 10 Він надіслав людей до в’язниці відрубати Іванові голову. 11 Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері. 12 Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
13 Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним. 14 Вийшовши на берег, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
15 Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали:
16 Ісус же сказав їм:
17 Вони відповіли Йому:
18 Він сказав:
19 Ісус наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні роздали людям. 20 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків. 21 Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
22 Відразу після цього Ісус звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей. 23 А відпустивши людей, Ісус зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один. 24 Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
25 О четвертій сторожі ночі[b]Ісус пішов до Своїх учнів, ідучи по воді. 26 Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
27 Але Ісус тієї ж миті заговорив до них:
28 Тоді Петро сказав у відповідь:
29 Ісус сказав:
31 Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив:
32 Коли вони сіли в човен, вітер стих. 33 Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
34 Перепливши море, вони прибули до Генезаретської землі. 35 Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих 36 і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.
<- Матвія 13Матвія 15 ->