1 Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним. 2 І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
3 Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв:
―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
4 Але вони мовчали. Тоді Ісус, доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
5 До них же промовив:
―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
6 Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
Урок для гостей та господаря
7 Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу: 8«Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.9Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.10Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“ Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.11Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
12 Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.13Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.14І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
Притча про велику вечерю
15 Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив:
―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
16 Ісус у відповідь сказав:
―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.17Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».18Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
19Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
20Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
21Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
22І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
23Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.24Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
Вимоги до учнівства
25 Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них: 26«Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.27Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
28Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.29Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,30кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
31Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?32Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.33Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
34Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?35Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
