1 Був один хворий чоловік, на ім’я Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта. 2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом. 3 Сестри послали передати Ісусові:
4 Почувши це, Ісус сказав:
5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря. 6 Однак коли Він почув, що Лазар хворий, то залишився там, де був, ще два дні. 7 Потім сказав Своїм учням:
8 Учні сказали Йому:
9 Ісус відповів:
11 Сказавши це, Він додав:
12 Його учні сказали:
13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
14 Тоді Ісус сказав їм прямо:
16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням:
17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні в гробі. 18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.[a] 19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після смерті брата. 20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
21 Марта сказала Ісусові:
23 Ісус сказав їй:
24 Марта відповіла:
25 Ісус сказав їй:
27 Вона сказала:
28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе». 29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього. 30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта. 31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому:
33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
34 Він запитав:
35 Ісус заплакав.
36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
39 Ісус звелів:
40 Ісус сказав:
41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав:
43 І, сказавши це, голосно промовив:
45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього. 46 Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус. 47 Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали:
49 Тоді один із них, на ім’я Каяфа[b], який був первосвященником того року, сказав їм:
51 Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ, 52 і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих. 53 Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
54 Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
55 Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з усього краю йшли до Єрусалима[c] для очищення перед Пасхою.[d] 56 Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?» 57 Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
<- Івана 10Івана 12 ->