1«Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник.2А хто входить через ворота, той пастир овець.3Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх.4Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос.5За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу».
6 Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив.
7 Тоді Ісус знову сказав: «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець.8Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися.9Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько.10Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб люди мали життя й щоб мали його вдосталь.
11Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець.12Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються.13Наймит тікає, бо його найняли, і він не дбає про овець.
14Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене.15Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець.16У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир.17Отець любить Мене тому, що Я віддаю Своє життя, аби знову взяти його.18Ніхто не може його забрати від Мене, Я Сам віддаю його. У Мене є влада віддати його й влада взяти його знов. Цю заповідь Я отримав від Мого Отця».
19 Після цих слів між юдеями знов виник розкол. 20 Багато хто з них казав:
―Він одержимий і втратив розум. Навіщо Його слухати?
21 А інші казали:
―Це не слова біснуватого. Чи може демон відкрити очі сліпому?
Подальший конфлікт щодо слів Ісуса
22 В Єрусалимі було свято Відновлення Храму.[a] Стояла зима. 23 Ісус ходив у Храмі по колонаді Соломона. 24 Юдеї зібралися навколо Нього й сказали:
―Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо!
25 Ісус сказав:
―Я вже казав вам, але ви не вірите. Діла, які Я роблю в ім’я Мого Отця, свідчать про Мене.26Але ви не вірите Мені, тому що ви не з Моїх овець.27Мої вівці чують Мій голос. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.28Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть, і ніхто не забере їх з Моїх рук.29Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця.30Я й Отець – одне!
31 Тоді юдеї знов схопили каміння, щоб побити Його, 32 але Ісус сказав їм:
―Я показав вам багато добрих справ від Отця. За яку з цих справ ви хочете Мене побити камінням?
33 Юдеї відповіли:
―Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш себе Богом.
34 Ісус сказав їм:
―Чи не написано у вашому Законі: «Я сказав: ви – боги?»[b]35Якщо богами названі ті, кому було дано Слово Боже, і Писання не може бути порушене,36то чому ж ви кажете про Того, Кого Отець освятив та послав у світ, що Він богохульствує, бо Я казав: «Я – Син Божий?»37Якщо Я не роблю справ Мого Отця, не вірте Мені.38А якщо роблю, то хоч не вірите Мені, повірте Моїм ділам і зрозумійте, що Отець у Мені і Я в Отці.
39 Вони знов намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
40 Ісус знову пішов на інший бік Йордану, у місце, де Іван хрестив, і залишився там. 41 До Нього приходило багато людей, що казали: «Іван не зробив жодного знамення, але все, що він говорив про Нього, – правда». 42 І багато там увірувало в Нього.
